Рік, що минає, був досить продуктивний у плані реалізації у краї Субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області». Це визнають і ті, хто трудиться над виконанням його завдань тут, і ті, хто курує діяльність влади та консультантів на рівні профільного міністерства та Світового банку.

Голова Волинської обласної державної адміністрації Володимир Гунчик, спілкуючись зі ЗМІ щодо стану справ із впровадження заходів Субпроекту, зазначив: на сьогодні зроблено значний обсяг роботи й область справляється з поставленими завданнями. Вже оголосили два великі тендери: на виконання першої фази ремонтно-будівельних робіт приміщень під амбулаторії загальної практики сімейної медицини (АЗПСМ ) та закупівлю медичного обладнання й розхідних матеріалів для діючих АЗПСМ.

За ними обома — кропітка робота. Бо, скажімо, виділити владі області з-поміж пропозицій, що надійшли від районів, 31 об'єкт було ой-як непросто. В облдержадміністрації рішення приймали, лише уважно вивчивши аргументацію в супровідних та взявши до уваги рекомендації консультантів Субпроекту, що оцінювали ситуацію з виїздом на місця.

Потім — тривалий процес виготовлення проектно-кошторисної документації (ПКД) щодо кожного з об'єктів, отримання позитивних висновків держекспертизи, процедура погодження тендерної. Результат цього – офіційне оголошення про закупівлю ремонтно-будівельних робіт та запрошення підрядних організацій.

Як констатує голова облдержадміністрації Володимир Гунчик, практично приступаємо до конкурсів на відбір структур, що працюватимуть над створенням амбулаторій.

— Дуже хотілося б усі процеси пришвидшити. Але саме такий об'єктивний, реалістичний, прагматичний підхід створює надійний фундамент того, що основний потужний крок буде зроблено у 2017 році, — уточнює він і додає: розраховує на те, що представники Міністерства охорони здоров'я та Світовий Банк нададуть можливість Волині додатково облаштувати ще декілька амбулаторій за рахунок зекономлених коштів.

А тим часом у краї практично одночасно реа-лізують першу і другу фази ремонтних робіт у рамках Субпроекту. Тож уже визначилися ще з 21 об'єктом другої фази. Оскільки ж загалом за-плановано капремонт чи реконструкцію у 86 нових АЗПСМ, то владці очікують на пропозиції, з яких оберуть 34 приміщення для третьої фази.

Щодо підходу, то зважають на географію. Бо мета — зменшити радіус обслуговування амбулаторії з 14,9 до 8,2 кілометра, а кількість пацієнтів на одного сімейного лікаря — з 5755 до 1500 чоловік.

«Документація на 21 об'єкт має бути на початку 2017-го, щоб у другому півріччі провести закупівлі та проводити реконструкцію», — наголосив заступник голови ОДА, керівник групи управління Субпроектом Сергій Кошарук.

Таким же значимим кроком є закупівля обладнання та розхідних матеріалів для 138 діючих амбулаторій. Як уточнює член робочої групи, що складала перелік найнеобхіднішого, завідувач Волинського обласного центру кардіоваскулярної патології та тромболізису Андрій Ягенський, тут намагалися відібрати якісне і недороге устаткування, яке допоможе лікарю якнайшвидше визначити, чи є пацієнт у групі ризику щодо хвороб системи кровообігу, та спланувати подальші кроки щодо його обстеження та лікування. До речі, згодом такий же «набір», трішки його відкоригувавши, закуплять і для новостворених АЗПСМ.

Окрім цього, медики краю очікують поповнення матеріальної бази у закладах вторинного та третинного рівня надання допомоги. Над переліком найнеобхіднішого працюють фахівці.

— Зараз ведемо мову про закупівлю новітніх і досить потужних УЗД-апаратів. Зокрема, планують придбати апарат так званої 3D-EXO-реконструкції. Прилад дозволяє побачити тривимірне зображення клапана, щоб повністю оцінити його структуру, ступінь змін тощо. Це високотехноло-гічний апарат. В Україні таких — загалом декілька. Це основне, чого ми потребуємо. Решта — поточні інструменти, необхідні в кардіохірургії. Ще оновимо те, що маємо. Бо таки інструменти й апаратура мають здатність до зношування, — ділиться очікуваннями обласної клінічної лікарні завідувач кардіохірургічного відділення Володимир Пецентій.

До речі, він разом із лікарем вищої категорії Олександром Вдовенком — першопрохідці навчального компоненту Субпроекту. Ці кардіохірурги підвищували фаховий рівень в англійському Віндзорі.

Спеціальні тренінги під егідою Європейської асоціації серцевих та торакальних хірургів присвячують різним видам оперативних втручань. Як розповів Володимир Пецентій, програма, де побували волиняни,  передбачала 5-денний курс. Лектори — всесвітньовідомі професори. Спочатку «студентам» у відеоматеріалі показували суть проблеми, потім демонстрували відео з операційних. Третій практичний етап — це робота на свинячих серцях, що дає змогу відпрацювати операцію й одразу ж з'ясувати усе незрозуміле з професорами.

Наступним «камінчиком» у фундамент нових знань волинських медиків стало проведення наприкінці листопада науково-практичної конференції «Профілактика та лікування серцево-судинних захворювань». Цей захід — перший із за-планованих у рамках Субпроекту навчань.

Один із лекторів конференції — професор Максим Соколов, провідний науковий співробітник ДУ "Національний науковий центр «Інститут кардіології імені академіка М.Д.Стражеска НАМН України», — наголошував, що спілкування зі Світовим банком — це як іспит на зрілість області. Тож Волинь має пишатися, що успішно працює у проекті.

— Це важливо і свідчить про ріст регіону, що розуміє, в чому головний фрагмент розвитку медицини. Саме кардіологія «забезпечує» нам негативні статистичні результати смертності та інвалідизації. Вона ж забезпечить нам серйозні перемоги у боротьбі з  серцево-судинними за-хворюваннями, — впевнений він.

Під час навчання лекції волинянам читали як приїжджі медики, так і співробітники обласного управління охорони здоров'я облдержадміністрації. Слухачі ж запевняли: прозвучало чимало нового і цікавого. Тож подібні заходи необхідні. Й уже з наступного року на Волині відбуватимуться дводенні навчальні програми, які пройде кожен лікар.

Також 2017-го вже апробовуватимуть медичну інформаційну систему «Реєстр індивідуального серцево-судинного ризику дорослого населення Волинської області», робота над якою триває.

На щастя, над написанням Субпроекту чотири  роки тому працювали фахівці. Тож нині, тішиться начальник УОЗ ВОДА Ігор Ващенюк,  процес у краї іде в тому ж напрямку, що й медреформа. Бо ще тоді на Волині прийняли рішення концентрувати хворих у чотирьох відділеннях — кардіоцентрах. Тому «у світлі того, що декларується, у проекті нічого змінювати не потрібно у базових речах, за винятком деяких уточнень».

Ще одна важлива проблема, яку має вирішити інформаційний компонент Субпроекту, — змусити волинян повсякчас турбуватися про власне здоров'я, а не приходити у критичних ситуаціях. Професор Андрій Ягенський стверджує, що знати свої показники тиску, холестерину та глюкози має кожен. Адже, за його словами, шлях до роботи серця та судин до ста літ — через найпростіші кроки: здоровий спосіб життя, правильне харчування, фізична активність, спокійна реакція на стресові ситуації. Й у випадку проблем — негайне звернення до медиків та неухильне дотримання їхніх приписів та рекомендацій.

А голова облдержадміністрації Володимир Гунчик наголошує: для нього одним із «екзаменів» на перевірку роботи влади та медиків на місцях із громадою стане те, що люди знатимуть про Субпроект.

— Буду на зустрічах з громадою запитувати, що ремонтують, де є чи буде амбулаторія, які аналізи можна здати, — запевнив він.

Солідарний з ним у цьому і заступник Сергій Кошарук. Він стверджує: заходи варто оцінювати не тільки економічно, а ще й такими категоріями, як покращення здоров'я нинішнього населення краю та робота над запобіганням виникненню проблем із хворобами системи кровообігу в наших дітей та онуків. І для прориву маємо ще чотири роки, визначені для реалізації на Волині Субпроекту «Вдосконалення медичної допомоги хворим з хворобами системи кровообігу у Волинській області».

Ольга Булковська