Ще напередодні Нового року Лариса Цепух, на той час ще голова райдержадміністрації, побувала в зоні АТО, в місті Щастя, де з колядками та українськими піснями співала разом з іншими волинськими волонтерами $CUT$

- Давно вже хотіла побувати на сході країни, побачити своїми очима, як там і що відбувається, - розповідає Лариса Григорівна.

- І ось до мене зателефонували дуже хороші знайомі, з якими була на Майдані -члени громадської організації «Майдан Гідності» з Ковеля, і повідомили, що цього разу вони можуть взяти мене з собою. Вони ще раніше їздили на Луганщину у місто Щастя, де познайомилися із щирим українцем - Верховним отаманом «Академії козацтва в Луганській області» генерал-полковником Віктором Ткаченком, директором транспортного ліцею, який і запросив їх на День енергетиків. У складі нашої волонтерської групи Ігор Верчук - голова Ковельської міської ради, його син слу-жить у батальйоні «Київ-2», Людмила Строкова - голова ГО «Майдан Гідності» у Ковелі, її син також служить на сході країни у добровольчому батальйоні «Айдар», Сергій Козуля - із села Тойкут, аматори з Ковеля Василь Марчук та Степан Петрусь, які написала всім відому пісню про АТО, Микола Більшевич - ко вельський бард.

-              Шо везли нашим солдатам, ЯКУ волонтерську допомогу з Ратного?

-              Везла передачу, яку зібрали у Самари-Оріхівській, Велим-ченській школах та Ратнівській школі №2, закупили оселедців - солдати казали, що в них усе є, тільки риби і оселедців хочеться. Взяла ялинки та новорічні прикраси на них, листи та малюн¬ки дітей і працівниць райдержадміністрації- переважно вручала їх солдатам, які на блок-постах. А ковельські волонтери везли гуманітарну допомогу як солдатам, так і діткам - мали більше 500 подарунків для школярів. А окрім цього, ми ще й їздили з концертною програмою, з колядками та піснями.

-              Де виступали? Як вас сприймало луганське населення?

-              Перші наші концерти були в Старобєльську, потім - у Половінкіно, співали для айдарівців, у Щасті - для енергетиків. Був великий концерт, приурочений Дню енергетика, на ньому всі виступали російською мовою, а ми - українською. Вийшли на сцену з колядкою «Добрий вечір тобі, пане господарю», з короваєм, якого вручили директору теплоелектростанції. Колядували тут ще й «А ми люди подорожні», співали «Ой, у лузі червона калина» Коли ми виступали, у глядачів очі аж світилися - настільки вони були зворушені українською піснею. Приємні враження маємо і від того, як сприймали нас учні шкіл міста Щастя, - ми співали Гімн України, і діти, поклавши руку на серце, також співали і... плакали. Протягом трьох днів ми дали до п'ятнадцяти концертів. Я з Людмилою Строковою виступали як народники, а Василь Марчук, Степан Петрусь та Микола Більшевич виконували переважно патріотичні пісні. А у нашому репертуарі, окрім колядок, пісні «Виростеш ти, сину», «Розпустили кучері дівчата», «Ожини», «Там, під Львівським замком», «Повіяв вітер степовий», «Несе Галя воду», «Ой, у вишневому саду», патріотичні вірші. Скрізь, де виступали, приймали нас дуже добре, а солдати, наче вдома побували, послухавши наші-свої пісні. У військовослужбовців вистачає і їжі, і одяг є, а ось відчувають вони духовно-культурний голод. Солдати раділи, плакали, слухаючи нас, й говорили, що ні на крок не підуть назад, а тільки вперед. Вони передають вітання всім, хто їх підтримує, хто допомагає. Я ще везла три полотнища Державного прапора, аби солдати залишили свої автографи для ратнівських дітей, але одного прапора залишила у айдарівців, які стоять у селі Половінкіно, у них прапор був, але дуже потріпаний, а два привезла з підписами та побажаннями для учнів Велимченськоїта Ратнівської школи №2. На прапорах автографи з підписами: «Ніхто, крім нас», «Ми переможемо», «Люблю Україну», «Дякую за підтримку, маленькі наші патріоти», «Рабів до раю не пускають», «Вернемось з перемогою», «Слава Україні» та інші.

-Там, на сході країни. Вас, Ларисо Григорівно, не тільки гарно приймали, а ше й. кажуть, нагородили?

- Нагороджена орденом «За службу державі». Мені і ще п'ятьом членам нашої волонтерської групи за вагомий внесок у розвиток українського козацтва, захист Батьківщини та з нагоди створення Збройний сил України орден вручив Верховний отаман «Академії козацтва в Луганській області» генерал-полковник Віктор Ткаченко.

- Ларисо Григорівно, Ви приїхали зі Сходу, а Президент вже видав Указ ПРО Ваше звільнення з посади голови райдержадміністрації. Чим будете займатися нині?

- Я дякую всім, хто був зі мною, хто мене підтримував, коли я очолювала райдержадміністрацію. До цього указу я була готова. І тепер буду займатися волонтерською роботою. На базі міжшкільного навчально-виробничого комбінату буде відкрито волонтерський центр громадської організації «Майдан Гідності». Насамперед будемо відновлювати пошиття бурок, жилеток для наших солдатів, а також сушити овочі, готувати пайки сухих борщів для них. Планую найближчим часом знову поїхати на схід, завезти і гуманітарну допомогу, і виступити з колядками, аби підтримати наших солдатів духовно...

Валентина БОРЗОВЕЦЬ